# Маркери російської мови для автоматичного визначення в парах голосів
# NeuralVoicesUA (українсько-російські пари, де українська має пріоритет
# за замовчуванням -- див. розділ "Автоматичне визначення мови" в readme).
#
# Це просто текстовий файл: можна редагувати будь-яким текстовим редактором.
# Зміни діють після перезапуску NVDA (або перезавантаження плагінів,
# NVDA+Ctrl+F3).
#
# Рядки, що починаються з "#", і порожні рядки ігноруються.
#
# Файл складається з чотирьох розділів. Кожен маркер -- це фрагмент, який,
# якщо трапляється деінде в реченні (крім випадків, коли в реченні є
# українські літери і/ї/є/ґ -- тоді воно ЗАВЖДИ лишається українським,
# незалежно від будь-яких маркерів), позначає це речення як російське.
# Категорія визначає, ДЕ саме в слові маркер шукається -- це важливо для
# точності:
#
# [substrings] -- шукається будь-де в реченні. Використовуйте лише для
#   послідовностей літер, яких гарантовано не буває у справжніх
#   українських словах.
#
# [prefixes] -- шукається лише на самому початку слова (як префікс).
#   Використовуйте для приставок, які посеред слова можуть випадково
#   збігтися з чимось українським (наприклад "рас" всередині
#   "прекрасний").
#
# [suffixes] -- шукається лише в самому кінці слова (як суфікс, після
#   нього більше немає літер).
#
# [words] -- шукається лише як окреме слово цілком (не частина довшого
#   слова). Обов'язково для дуже коротких послідовностей на кшталт "и",
#   які інакше збігалися б із літерою всередині майже будь-якого
#   українського слова.
#
# Примітка: маркери "мя" (час, ім'я, пам'ятник -- "время", "имя",
# "памятник") та "иц" (лікарня, різниця -- "больница", "разница") сюди не
# входять, бо для них потрібне окреме правило з умовою на сусідню літеру
# ("мя" -- лише після голосної, інакше хибно спрацював би на "духмяний",
# "тьмяний"; "иц" -- лише коли ПІСЛЯ нього не йде "я", інакше хибно
# спрацював би на "лисиця", "птиця", "полиця"). Ці правила зашиті в коді
# (languageDetection.py, _buildMarkerPattern) і не редагуються через цей
# файл.
#
# Свідомо НЕ додані: "таких" і "такого" -- користувач попросив додати
# слова на "так-", але саме ці дві форми пишуться ІДЕНТИЧНО в українській
# (родовий відмінок "такий": "таких людей", "такого чоловіка" -- цілком
# нормальні українські словосполучення), тому додавати їх як маркери
# означало б регулярно хибно розпізнавати український текст як
# російський.
#
# Свідомо НЕ додані: "ушк" і "юшк" -- користувач попросив перевірити їх
# разом із жск/мск/пск/сск/шск/хск нижче, але, на відміну від тих
# шести, ці два кластери НЕ належать до родини "приголосна+ський": це
# російський зменшувальний суфікс -ушка/-юшка ("подушка", "кукушка",
# "лягушка", "батюшка"), а той самий суфікс -ушк-/-юшк- цілком
# ПРОДУКТИВНИЙ і в українській ("вушко", "мушка", "клюшка"), і жодне
# "ь" перед "к" тут не рятує -- на відміну від -ський, суфікс -ушка сам
# закінчується на "а", без м'якого знаку в жодній із мов. Емпірично
# підтверджено: "подушка" (укр. "подушка" -- та сама подушка, на якій
# спите), "вушко" і "мушка" хибно прозвучали б російським голосом.
# Найгірший випадок -- "юшка" (українська юшка, рибний суп): САМЕ
# ГОЛЕ СЛОВО, яке мало б лишитись українським, збігається з маркером
# "юшк" точнісінько. Додавати ці два кластери не можна.
#
# Кілька слів про походження менш очевидних маркерів нижче:
# - дск/тск/рск/йск/цк -- та сама логіка, що й вск/нск: російські
#   прикметникові суфікси "-дский/-тский/-рский/-йский/-цкий" українською
#   завжди пишуться з м'яким знаком перед "к" ("-дський/-тський/-рський/
#   -йський/-цький"), тому "голий" варіант без м'якого знаку безпечний.
# - сч -- українська на цьому місці зазвичай пише "щ" (рос. "счастье",
#   "считать" проти укр. "щастя", "щоб"), тому "сч" майже не трапляється
#   у справжніх українських словах.
# - рр -- українська правопис зазвичай спрощує подвоєння приголосних у
#   запозиченнях (рос. "террор", "территория", "коррупция" проти укр.
#   "терор", "територія", "корупція" -- з одним "р").
# - да/нет/ли -- лише як окремі слова (категорія [words]), бо як звичайні
#   підрядки вони жахливо ненадійні: "да" є частиною "влада"/"правда"/
#   "зрада", "нет" -- частиною "кабінет"/"інтернет", а "ли" -- взагалі
#   частина сотень українських дієслів у минулому часі множини
#   ("робили", "заходили" тощо).
# - ои/еи -- у цій позиції (після "о" чи "е") українська стабільно пише
#   "ї", а не "и" ("мої", "герої", "своєї"), тому "голий" варіант з "и"
#   практично не трапляється у справжніх українських словах.
# - туда/куда -- напрямні прислівники; українською "туди"/"куди" (через
#   "и" в іншій позиції), тому "туда"/"куда" безпечні. "никуда" окремо не
#   потрібне -- воно вже містить "куда" і тому й так спрацює.
# - ца -- у відповідній позиції українська зазвичай пише м'яко "ця"
#   (родовий відмінок "кільце"→"кільця", "серце"→"серця"), тому голий
#   "ца" (з твердим "ц") у справжніх українських словах майже не
#   трапляється.
# - тоже/также/такой/такая/такую -- українською "також"/"такий"/"така"/
#   "таку" (інша голосна або зовсім інше слово), тому ці форми безпечні.
# - ающ/яющ/ующ/юющ -- закінчення активних дієприкметників ("работающий",
#   "продающий", "воюющий"); українська в цій самій позиції завжди пише
#   "ч", а не "щ" ("працюючий", а не "працющий"), тому варіант із "щ"
#   практично не трапляється в українських словах.
# - ье/ьи/ью/ья -- м'який знак перед йотованою голосною ("здоровье",
#   "судья", "чьи", "любовью"); українська в цій позиції або ставить
#   апостроф замість м'якого знаку ("здоров'я"), або взагалі подвоює
#   приголосну без жодного м'якого знаку ("суддя"), тому ье/ьи/ью/ья
#   практично не трапляються в українських словах.
# - пп -- та сама логіка, що й "рр": українська спрощує подвоєння в
#   запозиченнях (рос. "аппарат", "оппозиция", "группа" проти укр.
#   "апарат", "опозиція", "група" -- з одним "п").
# - долг/долж -- корені, яких немає в українській узагалі (рос.
#   "должен"/"долг" -- укр. "повинен"/"борг", зовсім інші слова).
# - сверх -- префікс, якого немає в українській (укр. "понад-"/"над-").
# - жь -- українська не пише м'який знак після "ж" у відповідній позиції
#   (рос. "рожь", "мажь" проти укр. "жито", без "ь" наприкінці такого
#   типу слів, наприклад "подорож").
# - шь замість шься -- ширший варіант, що охоплює і "шься" (та вже
#   застаріла й видалена зі списку, бо повністю покривається "шь"), і
#   інші форми ("мышь", "спишешь", "намажь" тощо). "шся" (без додаткового
#   "ь") лишається окремим пунктом.
# - больш/мног -- корені "больше"/"больший"/"большинство" та
#   "много"/"многие"/"множество"; українська тут завжди пише "і" замість
#   "о" ("більше", "більший", "більшість" -- класичне українське
#   чергування о→і), а "багато" замість "мног-" узагалі інший корінь.
# - сейчас/где/когда/чего/почему/зачем/после -- лише як окремі слова
#   (категорія [words]): українською "зараз"/"де"/"коли"/"чого"/"чому"/
#   "навіщо"/"після" -- геть інші слова, тому підрядок був би безпечним і
#   так, але для коротких слів анкеровка на межі слова додає запасу
#   надійності.
# - целом -- як у фразі "в целом" (загалом); українська відповідна форма
#   "цілому" завжди має "і" замість "е" (те саме чергування о/е→і, що й у
#   "більше"/"більший"), тому "целом" безпечний.
# - аи -- та сама логіка, що й ои/еи: українською в цій позиції завжди
#   "аї" ("наївний", а не "наивный"), тому "аи" безпечний.
# - они -- лише як окреме слово (категорія [words]): "они" ("вони"
#   по-українськи) -- ЯК ПІДРЯДОК небезпечно, бо українське "вони" саме
#   ЗАКІНЧУЄТЬСЯ на "они" (в-ОНИ). Анкеровка на межі слова означає, що
#   збігається лише окреме слово "они", а не частина "вони".
# - им/она/оно/его/ему -- російські особові/присвійні займенники; жоден із
#   них не існує як ОКРЕМЕ слово в українській (українською "їм"/"вона"/
#   "воно"/"його"/"йому" -- зовсім інший вигляд), тому безпечні лише як
#   [words]. Як підрядок "им" був би вкрай небезпечний -- це стандартне
#   закінчення орудного відмінка українських прикметників ("новим",
#   "гарячим", "цим"), а "она" підрядком трапляється всередині "ікона".
# - тех -- родовий відмінок множини "тех" (українською "тих"); як окреме
#   слово безпечний, але НЕ як підрядок -- трапляється на початку слів
#   "техніка", "технологія" тощо.
# - зря -- "марно"/"дарма" по-українськи, зовсім інший корінь; такого
#   поєднання літер у справжніх українських словах практично не буває.
# - чь -- та сама логіка, що й жь/шь: м'який знак після шиплячої "ч" у
#   цій позиції -- суто російська риса (рос. "ночь", "дочь", "речь",
#   "прочь" проти укр. "ніч", "доньки" -- без "ь" після "ч" у відповідній
#   позиції).
# - мм -- та сама логіка, що й пп/рр: українська спрощує подвоєння в
#   запозиченнях (рос. "грамм", "программа", "миллион" проти укр. "грам",
#   "програма", "мільйон" -- з одним "м").
# - ительн -- російський суфікс прикметників/прислівників від дієслів
#   ("решительно", "убедительный", "обязательно", "исключительно",
#   "действительно", "восхитительный"). Українською в цій самій ролі інший
#   суфікс -- "-льний"/"-льно" без "ите" перед ним ("рішучий", "переконливий",
#   "обов'язково", "виключно", "дійсний", "захопливий"), тому "ительн" у
#   справжніх українських словах не трапляється.
# - ственн -- та сама логіка, що й "ительн": російський прикметниковий
#   суфікс "-ственный/-ственно" ("естественно", "общественный",
#   "художественный", "торжественно", "искусственный", "нравственный").
#   Українською в цій ролі зовсім інші суфікси без цього поєднання літер
#   ("природно", "суспільний", "мистецький", "урочисто", "штучний",
#   "моральний"), тому "ственн" у справжніх українських словах не
#   трапляється.
# - жск/мск/пск/сск/шск/хск -- та сама логіка, що й вск/нск/дск/тск/рск/
#   йск: український прикметниковий суфікс -ський (і споріднені -зький/
#   -цький) ЗАВЖДИ пишеться з м'яким знаком безпосередньо перед "к", тому
#   "голий" кластер приголосна+"ск" (без "ь" між ними) практично не
#   трапляється у справжніх українських словах. Реальні російські слова з
#   кожним кластером: "норвежский"/"рижский" (жск), "томский"/"омский"/
#   "пермский" (мск), "псковский" (пск), "одесский"/"черкасский" (сск,
#   подвоєння -- укр. "одеський"/"черкаський" з одним "с"), "чешский"
#   (шск, укр. "чеський" -- інша приголосна перед суфіксом), "казахский"
#   (хск, укр. "казахський" зберігає "х", але "ь" перед "к" усе одно є).
#   Перевірено на широкій батареї українських слів без хибних
#   спрацювань: "дружба", "мужність", "письмо", "космос", "опис",
#   "напис", "дошка", "мишка", "техніка", "птах" тощо -- жодне не містить
#   кластера приголосна+"ск" без "ь".
#
# ДЕ РЕДАГУВАТИ СВОЇ МАРКЕРИ (важливо)
#
# Цей файл -- КОМПЛЕКТНИЙ список, він оновлюється разом з адоном, і теку
# адону при оновленні замінюють цілком. Тому зміни, внесені сюди, зникнуть.
#
# Свої маркери додавайте у файл-накладку в теці конфігурації NVDA:
#     %APPDATA%
vda
euralVoices_<ім'я цього файлу>
# Він створюється автоматично і має ті самі розділи. Там же можна ПРИБРАТИ
# маркер із цього списку, написавши його зі знаком мінус (наприклад, -тоже).
# Так ваші зміни переживають оновлення, а покращення цього списку й далі
# до вас доходять.
#

[substrings]
ие
ии
ее
ирован
изован
тся
шся
ия
вск
нск
дск
тск
рск
йск
цк
сч
рр
пп
ои
еи
аи
что
еще
как
теперь
даже
очень
туда
куда
ца
тоже
также
такой
такая
такую
ающ
яющ
ующ
юющ
ье
ьи
ью
ья
долг
долж
сверх
жь
шь
больш
мног
целом
чь
мм
ительн
ственн
жск
мск
пск
сск
шск
хск

[prefixes]
бес
рас

[suffixes]
ец

[words]
и
или
да
нет
ли
сейчас
где
когда
чего
почему
зачем
после
они
им
она
оно
его
ему
тех
зря

# Додано у v1.3.5. Кожне слово вивірено проти УКРАЇНСЬКОЇ автоматично:
# перевірялися короткі фрагменти БЕЗ літер і/ї/є/ґ -- саме там вето не
# захищає, і саме такі фрагменти дають назви в Telegram. Відсіяно як
# однакові в обох мовах: "город" (укр. -- грядка), "просто", "пока".
если
здесь
тебя
меня
себя
который
которые
хорошо
спасибо
пожалуйста
конечно
сегодня
вчера
потому
всегда
никогда
ничего
можно
будет
есть
только
вместе
сказал
работа
деньги
сделал
был
нужно
тоже
чтобы
